розібрати
Смотреть что такое "розібрати" в других словарях:
розібрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розібрати — див. розбирати … Словник синонімів української мови
роз'ємний — а, е, тех. Якого можна розібрати на частини без руйнування. Роз ємна головка. Роз ємний кожух … Український тлумачний словник
розібраний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розібрати. || розі/брано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розібрання — я, с. Дія за знач. розібрати … Український тлумачний словник
порозбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розібрати все чи багато чого небудь. || Забрати всіх чи багатьох по одному, все чи багато чого небудь частинами. 2) Розібрати на частини машини, механізми і т. ін. 3) Перебираючи, розкласти, розмістити де небудь усе чи… … Український тлумачний словник
розбирати — I = розібрати (брати все, усіх по одному / частинами), розтягати, розтягувати, розтягти, розтягнути, розтаскувати, розтаскати; розхапувати, розхапати (жадібно, квапливо) II ▶ див. аналізувати, обговорювати 2), розуміти I, 1) … Словник синонімів української мови
порозкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розкидати в різні боки все чи багато чого небудь. || Покласти не на своє місце, покидати недбало, безладно все чи багато чого небудь. 2) Розібрати покрівлі, хати, клуні і т. ін. || Розвалити, зруйнувати будівлі, споруди … Український тлумачний словник
незрозумілий — а, е. 1) Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. || Який своїми діями, вчинками, поведінкою викликає подив, здивування (про… … Український тлумачний словник
нерозбірливий — а, е. 1) Якого важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. 2) розм. Невимогливий у виборі, оцінці і т. ін. кого , чого небудь … Український тлумачний словник
